• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• ПРО ШКОЛУ
• Історія школи

Школа вчора... сьогодні... завтра...

Кожній людині притаманне почуття Батьківщини. І починається воно з чарівної природи, родючих земель, чудових пісень та рідної школи.

Ми вирішили звернутися до минулого нашої школи, доторкнутися до дрібничок її виникнення, відкрити сторінки її сьогодення, бо впевнені, що «без минулого немає майбутнього».

Праця над цією темою була і цікавою й доволі важкою. Важливо було зібрати більше відомостей про досягнення школи в навчальній і виховній роботі, в технічній творчості й спорті. Хотілося зібрати більше фотокарток. Багато ми їх отримали від учителів та учнів-випускників минулих літ. Але більшість з них лише просто фото. Дуже хотілося б, щоб вони «заговорили». Ось тут знадобилися численні зустрічі, щоб по краплині встановити роки і осіб, які зображені на цих фотодокументах.

І ось як результат – більшість фотокарток уже з прізвищами і датами. Дуже вдячні всім, хто відгукнувся і допоміг нам у створенні цього літопису.

Сторінки історії

1 вересня 1986 року гостинно відкрила свої двері для дітей Курського мікрорайону школа №22. І ось вже 30 років «сіє розумне, добре, вічне».

Школа з’явилася на пустирі. Це була окраїна нового молодого мікрорайону, який швидко розростався. На той час дітей було настільки багато, що школа № 7 не в змозі вже була вмістити всіх бажаючих.

Всього на 1 вересня 1986 року в школі налічувалося 1637 учнів. З них: учнів 2-9 класів – 1390 (33 класи), першокласників було 247 (8 класів на паралелі). Працювала школа в дві зміни. Мова навчання – російська.

Обов’язки директора школи виконувала Братушко Тетяна Леонідівна (пізніше замдиректора з навчально-виховної роботи).

Школа здавалася в два етапи. До дня відкриття 1 вересня 1986 р. в експлуатацію було здано тільки ліве крило школи.

Зі спогадів учителів:

«Нашу школу будували швидко, дружно, всім містом. Були організовані «трудові» десанти з різних підприємств, допомагали військові, працювали вчителі інших шкіл, і, звичайно, був задіяний увесь наш педколектив разом з чоловіками» (Гетьманська Л. М., вчитель математики).

« Роботи було так багато, що думали і не встигнемо. Приходили ми в робочому одязі і працювали разом з будівельниками. Нам не тільки доводилося виносити сміття, мити вікна, а й носити цеглу, допомагати замішувати розчин, навіть цементувати підлогу» (Кубеєва Н. П., вчитель географії).

«Пам’ятаю, що перша педрада проходила стоячи. Педколектив складався з вчителів, яких переводили разом з класами з сьомої школи, і молодих вчителів – випускників нашого Сумського та Глухівського педінститутів. 60% вчителів початкової ланки були молодими спеціалістами. Всі творчі, енергійні. Тому, мабуть, і впоралися з усіма труднощами. В останній серпневий день завозили меблі,а ми їх заносили в учбові кабінети. Швидко розбивали клумби, на яких, на здивування всім, за ніч «виросли квіти». І коли 1 вересня гідно зустріли своїх перших учнів, радощам не було меж. У перші дні нам доводилося суміщати різні посади, бо не було ні директора, ні секретаря, ні організатора позакласної роботи»(Чередниченко Т. І., замдиректора з навчально-виховної роботи).

Наказ №45 по Сумскій СШ № 22 від 24. 11. 86 р.

Приступив до виконання обов'язків директора школи відповідно до наказу облоно Крамаренко Володимир Миколайович

Народився 01.11.1946 року в м.Буринь Сумської області в сім’ї вчителів. Закінчив Буринську середню школу №1. З 1964 по 1968 навчався в Сумському педагогічному інституті ім.А.С.Макаренка на фізико-математичному факультеті. За направленням інституту працював у 1968 р. в Херсонській області. З 15.11.68 по 15.12.69р. служив у лавах Радянської армії. Після служби в збройних силах працював вчителем фізики в школі №25. У 1974р. переведений на посаду директора школи № 7. У 1975 році переведений на посаду директора школи № 11. У 1978 році призначений на посаду завідуючого Ковпаківським райвно. В 1986 році переводом призначений на посаду директора школи №22, у якій пропрацював 17 років. Нагороджений Почесною грамотою Сумського облвно (1982р.) та значком «Відмінник народної освіти» (1984р.).

Віддав рідній школі кращі роки свого життя. Виростив доньку, яка також стала вчителем (закінчила Сумський педагогічний інститут ім. А.С.Макаренка і прийшла працювати вчителем географії в школу №22, яку, до речі, закінчила в 1988 році).

Першими помічниками Володимира Миколайовича були:

Братушко Т.Л., Новак О.М., Лагута Н.І., Теліженко Л.В., Турченюк С. І., Обозненко Г.І., Бабченко В.М., Кривцова Л.О., Мірошниченко Т.В.; Чередниченко Т.І., Мозоль В.О.; Мороз В.Ф., Великодна А.В.

Довідка.

У 1986-1987 роках у школі працювало 99 вчителів. У 2020-2021 н.р. педколектив нараховує 87 учителів.

Коментарi